ІІ етап (районний) Всеукраїнської олімпіади з історії 2019-2020 рр.

Щиро вітаю свої хлопців, юних знавців історії з перемогою в ІІ етапі (районному) Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії 2019-2020 рр.:

І місце Прихода Сергій Сергійович учень 10 класу;

І місце Шуляк Богдан Олександрович учень 8 класу.

Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства»

Учні 9 класу цього року долучаються до Всеукраїнської акції «16 днів проти насилля».

Щорічно з 25 листопада до 10 грудня  у регіонах України в рамках загальнонаціональної акції “16 днів проти насильства” проводяться  різноманітні заходи, спрямовані на те, щоб привернути увагу суспільства до проблем насильства в сім’ї, торгівлі людьми, захисту прав дітей, жінок , тощо.

Ця акція була започаткована Першим всесвітнім інститутом жіночого лідерства 1991 року. Власне тоді визначився зв’язок між насильством стосовно жінок та правами людей. У цей період входять й інші важливі для демократичної спільноти дати: 25 листопада – Міжнародний день ООН з викоренення насильства щодо жінок, що присвячений сестрам Мірабаль, які були жорстоко вбиті під час диктатури Трухильо у Домініканській Республіці у 1960 році; 1 грудня – Міжнародний день боротьби зі СНІДом, 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством, 3 грудня – Міжнародний день інвалідів, 5 грудня – Міжнародний день волонтера, 6 грудня –річниця інциденту в Монреалі, коли 14 жінок – студенток були вбиті злочинцем лише через те, що “вони були феміністками”, 9 грудня – міжнародний день боротьби з корупцією, 10 грудня – Міжнародний день прав людини; 10 грудня – День прав людини, коли уряди країн-членів ООН 10 грудня 1948 року визнали права людини “на життя, свободу та недоторканість особи для всіх без винятків”, підписавши Загальну декларацію прав людини.

День визволення с. Мар‘є-Дмитрівка

Цей день в історії.
23 листопада 1943 року було звільнено село Мар‘є-Дмитрівка від нацистських загарбників. В братській могилі с. Мар‘є-Дмитрівка покоїться 117 героїв-визволителів краю🇺🇦

Звільнення нашого краю від німецьких загарбників відбувалося у запеклих боях з вересня 1943 по березень 1944 року. Кровопролитні бої точились і на території Софіївського району, повне звільнення якого тісно пов’язане із взяттям у ворога колишнього хутора Високого.
Софіївка знаходилася у смузі наступу 46-ої армії. Протягом листопада і першої половини грудня частини армії під командуванням генерал-лейтенанта Глаголєва просунулись на 60 км на захід від Дніпра. Шоста Орловська Червонопрапорна стрілецька дивізія під командуванням генерал-майора Гречаного оволоділа північною частиною Софіївки, східною – 353 Дніпродзержинська стрілецька дивізія, а 195-а стрілецька дивізія під командуванням полковника Сучкова 1 лютого 1944 року вигнала німців з південної частини Софіївки.

Отак звільнялись села: 25 жовтня – Володимирівка, Ордо-Василівка; 2 листопада – Олександро-Білівка; 3 листопада – Нова Зоря, Андріївка, Криничувате, Южне, Ганно-Миколаївка, Олександрівка, Перше Травня, Сергіївка; 18 листопада – Любимівка, Братське; 23 листопада – Червоне Поле, Кринички, Мар’є-Дмитрівка; 25 листопада – Запорізьке, Менжинка.

Стін- газета «Визволення  с. Мар‘є-Дмитрівки». На фото учні 9-10 класів.

Ми пам’ятаємо нашу історію. Не забуваємо 🇺🇦

Український інститут національної пам`яті. Голодомор

День пам`яті жертв Голодомору 1932-1933 рр.

День пам’яті жертв Голодомору цьогоріч вшановують 23 листопада. День пам'яті жертв голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада на підставі президентських указів 1998 та 2007 років. У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР.
Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, "розкуркулення" селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Терор голодом, що діяв в Україні протягом 22 місяців, - це свідома і цілеспрямована політика сталінського уряду, стратегія і тактика якої виконувалася починаючи з 1928 року. Ця карально-репресивна акція була спрямована на упокорення українського селянства, знищення самостійних селянських господарств - соціально-економічних підвалин української нації. 

Упродовж десятиліть Голодомор в радянській Україні замовчувався. Дослідження з цієї трагедії розпочалися лише наприкінці 80-х років минулого століття. Нині в Україні Голодомор 1932-1933 років розцінюється як акт геноциду українського народу, здійснений урядом СРСР шляхом організації штучного масового голоду, який призвів до багатомільйонних людських жертв у сільській місцевості на території Української РСР. За даними останніх соціологічних опитувань, 77% українців вважають цю трагедію геноцидом. У листопаді 2006 року Верховна Рада визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.  Зі 195 країн світу актом геноциду Голодомор 1932-1933 років в Україні на міждержавному рівні, крім України, визнають 15 держав-членів ООН і держава Ватикан.

Виховний захід для учнів 9-11 класів «Символ Голодомору». Старшокласники виготовили стін-газету та картини «Символ Голодомору», які були представлені на загальношкільній виставці. 

Революція Гідності

Боротьба українських громадян за свої права, яка одержала назву "Євромайдан", а згодом Революція Гідності, була наймасштабнішою подією в новітній історії України і логічним продовженням обстоювання прав людини та громадянина.

21 листопада 2013 року півтори тисячі людей вийшли на площу в знак протесту проти того, що проросійський президент Віктор Янукович відмовився підписувати документ, до якого держава йшла роками: угоду про асоційоване членство України в Європейському Союзі. Вночі 30 листопада на вулиці продовжували залишатися кілька сотень активістів, переважно студентів. Їх жорстоко розігнала поліція, в відповідь на що 1 грудня в центр Києва з’їхалися сотні тисяч людей. Міліцейське свавілля скликало людей, обурених корупцією, узурпацією влади, політикою русифікації та зближення з Росією.

Євроінтеграційні гасла дали безперервному мітингу назву Євромайдан. Перетворившись на проект повного оновлення державної системи, він отримав назву Революція гідності. Люди вимагали покарати винних у погромі мітингарів.

Після жорстокого побиття молоді спецпідрозділами силовиків на головній площі Києва – майдані Незалежності, протестний рух перетворився на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму, корупції та порушенням прав людини.

Кампанії солідарності та підтримки українських мітингарів пройшли у понад 20 країнах. Найбільші відбулися у різних містах Канади, США, Німеччини, Польщі, Великобританії, Італії та Франції. Місцеві активісти влаштовували акції протесту в Австрії, Австралії, Бельгії, Грузії, Естонії, Іспанії, Португалії, Литві, Норвегії, Швеції, Чехії та багатьох інших країнах світу.

На 61-ий день Майдану на місці протестів застрелено перших двох активістів. На той час уже було двоє загиблих за межами місць протистояння. Ще рівно місяць влада намагатиметься зачистити центр міста від протестувальників. Аж у ніч на 22 лютого 2014 року президент Янукович чартерним рейсом втік у Росію. Офіційно встановлено 108 жертв Революції гідності. Більшість героїв “Небесної сотні” померли від вогнепальних поранень 20 лютого 2014 року.

Тактично Євромайдан домігся втечі президента-диктатора, відставки уряду. Після виборів Україна обрала європейський вектор розвитку - стала асоційованим членом ЄС, громадяни отримали право безвізового в’їзду в Євросоюз, внаслідок Зони вільної торгівлі з ЄС товарообіг із країнами Європи стало зростає.

Стратегічно - країна повернулася спиною до свого минулого, “тюрми народів”, як у нас називали по-народному Радянський Союз, і стала лицем до цивілізованих держав.

Прем'єр-міністр Бельгії Гі Вергофстадт назвав Євромайдан найбільшою проєвропейською демонстрацією в історії ЄС. Це найтриваліший мітинг останнього часу. Безперервно простояв 92 доби. Для порівняння, 1989 року маніфестації з повалення комуністичного режиму в Чехії та Словаччині тривали 42 дні. В Румунії, які закінчилися самосудом і стратою диктатора, 11 днів.

Сукупність подій і зусиль, які стали основою для виникнення феномена Євромайдану, не мають сьогодні однозначного тлумачення й оцінки, але безумовно можна констатувати: цей Майдан став епіцентром кардинальних змін у країні. А зважаючи на її географічне розташування та зовнішні політичні процеси, можливо, й у регіоні. Він запустив процес не лише трансформації політичної сцени, а й соціальних і культурних перетворень. Наслідки цього вибуху гніву та сплеску гідності, що вивільнили колосальну суспільну енергію, даватимуться взнаки не одне десятиліття як у геополітичному вимірі, так і у внутрішніх соціально-політичних відносинах.

Вихід людей на вулиці в листопаді 2013 року після відмови уряду підписати угоду про асоціацію з Європейським Союзом більшість експертів визначають як цивілізаційний вибір. Продовження громадських протестів і самоорганізація суспільства у відповідь на тиск із боку держави та єднання громадян для захисту України від військової агресії на сході свідчать про надзвичайну важливість цього вибору.

Три місяці тисячі людей жили на площі столиці. Вільний час і творча енергія не могли не спрямуватись у дієві товариства та цінні проекти. Майдан обріс громадськими ініціативами, десятки з яких діють і розвиваються досі. Майданівські волонтери створили загальнодержавні волонтерські організації та благодійні фонди. Вільний універститет Майдану вже пропонує курси безкоштовних відеолекцій у 30 темах. Об’єднання дипломатів “Майдан закордонних справ” стало впливовим дорадчим майданчиком у царині міжнародних відносин. Багато членів імпровізованих охоронних груп “Самооборони Майдану” зголосилися добровольцями, коли після Майдану Росія зазіхнула на українські території. Деякі сотні централізовано влились у Збройні сили України. “Канцелярська сотня” почала зі складання докупи понищених документів із резиденції екс-президента, а зараз заради гласності й нагляду оцифровує мільйони декларацій чиновників. Гурт кінорежисерів Babylon`13 - зняли понад півтори сотні спершу короткометражних, а згодом і повноформатних, документальних фільмів. Тепер фіксують життя постмайданної країни. В розгар революції витало розуміння історичної ваги подій. Відразу дві ініціативи зловили в майданівському повітрі розуміння, що треба збирати артефакти для нащадків. Називалися вони “Музей Свободи” та “Музей Майдану”. Їхня спільна робота вилилась у створення Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності.

Революція Гідності виявилася надзвичайно трансформаційним і драматичним рухом для України, що призвів до загибелі 107 учасників акції протесту, названих "Небесною сотнею", втечі корумпованого президента та його уряду, анексії Криму Росією та початку війни на Донбасі.

Майдан став також вирішальним кроком у процесі де-совєтізації України, тривалого і болісного процесу трансформації посттоталітарного суспільства та спрямування його до демократичного майбутнього. Саме перше повністю пострадянське покоління зробило Майдан успішним.

Майдан постав важливою історичною подією, яка глибоко вплинула на політику не лише у Європі, але і в глобальному масштабі. Він незворотньо спрямував країну на шлях до Європи, спричинив війну із сусідньою Росією, призвів до відновлення холодної війни між Росією та Заходом, а також вплинув на перебіг політичних подій на Близькому Сході та в країнах басейну Тихого океану. Майбутні історики та політологи напишуть томи із цього питання, досліджуючи його під широким кутом зору.

Всесвітній День Гідності та Свободи

21 листопада 2019 року учні 9 класу взяли участь у заході «Всесвітній День Гідності та свободи», який започаткували Команда EdCamp Ukraine і Global Dignity Day: Ukraine. Подія відбувається під патронатом Міністерства освіти і науки України. Також ініціативу підтримують офіс Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба, фундація Тоні Блера Generation Global, проект 1+1 і Наталії Мосейчук "Право на освіту", Перший міжнародний портал вебінарів, спільнота Усесвітнього економічного форуму Global Shapers.
Всі матеріали, розробки уроку-дискусії були надані командою EdCamp Ukraine  🇺🇦 
Це вже вчетверте до державного свята Дня Гідності та Свободи 21 листопада Україна долучиться до Всесвітнього Дня Гідності, у якому за 3 роки взяли участь понад 50 000 учасниць і учасників із 500 закладів освіти. Ще у жодній країні Європи історії про гідність не збирали стільки людей одразу! #деньгідності #всесвітнійденьгідності #gdignityukraine #gdignityukraine #globaldignity #edcamp #edcampukraine

Міжнародний день толерантності

Міжнародний день толерантності (терпимості) був оголошений ЮНЕСКО в листопаді 1995 року з нагоди 50-річного ювілею цієї організації і відзначається щорічно 16 листопада.

    У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри.

    Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.

    В 1996 році Генеральна Асамблея ООН запропонувала державам-членам щорічно 16 листопада відзначати Міжнародний день терпимості, приурочивши до нього відповідні заходи, орієнтовані як на навчальні заклади, так і на широку громадськість. 

Учні 10 класу взяли участь в тренінговому занятті «Я толерантна особистість», де мали можливість визначати риси толерантної людини, розв’язувати ситуації. 

Тиждень безпеки життєдіяльності

Разом з учнями 9 класу беремо участь в загальношкільному заході «Тиждень безпеки життєдіяльності», підготувавши стін-газету «Безпека на дорозі».

Флешмоб відео віршів про українську мову «Під зіркою мови».

З нагоди Дня української писемності та мови КЗ "Мар'є-Дмитрівська ОЗОШ І-ІІІ ступенів"  з 11 листопада розпочинає флешмоб відеовіршів «Під зіркою мови».
Щоб долучитися до флешмобу, потрібно
1) обрати вірш про українську мову,📷📷
зняти відео,📷
2) опублікувати це відео на своїй сторінці (чи сторінці школи) у мережі Facebook, використовуючи хештег #під_зіркою_мови

Учні 9 класу. Білоус Дмитро «ЯКЩО З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ В ТЕБЕ, ДРУЖЕ, НЕ ВСЕ ГАРАЗД…»

Переможці та призери IV Всеукраїнської інтернет-олімпіади «На урок». Історія та правознавство

Протягом 1 жовтня - 8 листопада 2019 року проходила IV Всеукраїнська олімпіада «На урок». Наші діти прийняли активну участь. 17 переможців та призерів з історії та 8 переможців з праознавства, громадянської освіти. #наурок #науроколіпіада #олімпіаданаурок

Лепбук на уроках історії. Ізраїльсько-Юдейське царство

На уроках історії ми з дітьми навчаємося творчо. До теми: «Ізраїльсько-Юдейське царство» ми створили свої лепбуки.

Скрайбінг на уроках правознавства

Скрайбінг (з англійської scribe - робити екскіз, нарис) – це метод розповіді чи пояснення, який супроводжується графічною ілюстрацією головного змісту сказаного. Виходить свого роду ефект паралельного наслідування, тобто ми слухаємо розповідь про щось і одночасно бачимо графічну відповідність почутому. Головна мета скрайбінгу – допомогти краще опанувати зміст та запам'ятати сенс нової інформації завдяки залученню візуалізації. Головне завдання цього прийому – донести інформацію у максимально зрозумілому і привабливому для слухача форматі.

Тому для створення яскравої картинки залучаються різноманітні типи зображень – малюнки, піктограми, символи, окремі ключові слова (написи, гасла), схеми, діаграми тощо.

Учні 11 класу засвоювали новий матеріал з теми «Обставмни, які виключають відповідальність» за допомогою методу скрайбінг. 

Історична мандрівка. Фінікія

Учні 6 класу вирушили в подорож, де дізналися та вивчили історію Фінікії. Всі знання вони зберегли в «Карті пам‘яті» та привезли з собою сувеніри «Винаходи фінікійців».

Історичне кафе «Паризька конференція. Мирні договори»

Учні 10 класу прийняли участь в конференції, яка проходила у вигляду обговорення теми «Паризька мирна конференція. Мирні договори» в нашому історичному кафе.