Публікація у науково-методичному журналі «Історія та правознавство»

Розробка уроку: «Втрата Великою Британією промислової першості. Реформи Д. Ллойд Джорджа». Всесвітня історія 9 клас 

День Героїв України

В Україні 23 травня відзначають День Героїв

Це щорічне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків — борців за волю України, передусім лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, гайдамаків, опришків, січових стрільців, вояків Армії УНР, ОУН-УПА, а також героїв Небесної сотні та сучасної  війни на Сході України.

День Героїв — це день пам’яті всіх українців, що присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України, це свято величі духу українських вояків — борців за волю України та є символом незборимості української нації.

День вишиванки🇺🇦

Зі святом, з Днем вишиванки! Українські традиції – одні з найкрасивіших в світі. І в наших з вами силах поширити їх, розповісти про них всьому. Одягайте свої вишиванки і нехай весь світ побачить, як прекрасна наша Україна і її символи!

Пант-бук на уроках історії

Пант-бук «Слов‘яни». Всесвітня історія. Історія України 6 клас. Робота учениці 6 класу Радченко Таїсіі. 

День пам`яті жертв геноциду кримськоготатарського народу

18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб), а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу. 11 травня 1944 року було прийнято цілком таємну постанову Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар». У ній наводилися претензії до кримськотатарського населення – начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм, які стали обґрунтуванням депортації. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку.Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3-й годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася в основному 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВС. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. У реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Зафіксовано численні випадки мародерства. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників.

Після депортації радянський режим вдався до нівелювання історичної пам’яті про кримську державність та кримських татар. 25 червня 1946 року Крим був позбавлений статусу автономії та перетворений на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки було замінено на стандартні радянські назви.

З часу проголошення незалежності Україна взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації. 20 березня 2014 р. Верховна Рада України прийняла постанову № 1140-18 «Про… гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України, а також 17 квітня 2014 року Закон України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою».

У 2016 році Верховною Радою України перейменовано 75 одиниць адміністративно-територіального устрою АР Крим та м. Севастополь, назви яких містили символіку комуністичного тоталітарного режиму. За рекомендацією Українського інституту національної пам’яті переважній більшості перейменованих населених пунктів повернуто історичні кримськотатарські назви, що стало практичною реалізацією передбаченого статтею 3 Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» забезпечення державою права депортованих осіб на повернення історичних назв населених пунктів, що були перейменовані за часів СРСР у зв’язку із здійсненням депортації.

День Європи

Для українців це особливий день. Ще з античних часів Україна є повноправною та невід’ємною частиною європейської спільноти – великої родини, об’єднаної прогресивними демократичними поглядами. Цей день – чудовий привід вкотре засвідчити прагнення України жити в мирі та злагоді, будувати своє майбутнє в колі країн об’єднаної Європи.

На цей час до Європейського Союзу входять 27 країн, (у січні 2020 року Великобританія вийшла зі складу ЄС).
Європейський союз розташований на більшій частині Західної і Центральної Європи. Крім того, в склад Євросоюзу  входять багато заморських територій держав-членів ЄС.
ЄС діє через систему незалежних наднаціональних інституцій та спільно узгоджених рішень держав-членів. Найважливішими інституціями ЄС є: Європейська комісія, Рада Європейського Союзу, Суд Європейського Союзу, Європейський центральний банк та Європейський парламент, який обирається кожні 5 років громадянами Європейського Союзу.
Прапор Євросоюзу – синє полотнище з 12-ю жовтими однаковими зірками, які символізують солідарність і гармонію між народами Європи. Число 12  означає досконалість і цілісність і не залежить від кількості країн.
Девіз Європейського Союзу в перекладається з латинської звучить як: єдність у різноманітності. Гасло означає, що європейці єдині у спільній праці на користь миру й добробуту, і що різноманітність культур, повагається в цьому союзі. 
Музика гімну являє собою тему фіналу Дев'ятої симфонії Людвіга ван Бетховена написану на вірш "Ода радості" Фрідріха Шиллера, гімн виконується без слів, щоб не виділяти якусь одну мову.
День Європи в Україні – це  затвердження України як європейської держави, причетної до традицій і цінностей Європи. Це свято в черговий раз нагадує нам, що Європа починається не за кордоном України, вона починається у серці кожного українця. 

День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 рр.

Низько вклоняємося воїнам, які не скорилися загарбникам та нехтуючи страхом і ризикуючи собою, відважно боролися з нацистами та наближали мир ціною власного життя. Їх мужність, відданість народу та безмежна любов до Батьківщини – більше ніж належний приклад для наслідування.

Сьогодні українські воїни знову мають захищати країну і виборювати право на незалежність. Та пам’ять про героїзм батьків і дідів надає їм сили утверджувати мир та спокій на рідній землі.

Для народу немає більшої цінності, ніж радість життя у вільній державі! Нехай Господь оберігає нас і Україну!

Нам не треба війни, не треба –
Ми за спокій і мир на Землі,
Щоб не коршаки в чистому небі,
А космічні пливли кораблі,
Щоб щасливо зростали діти
І не бачили жаху війни,
Щоб зловісний воєнний вітер
Був розвіяний вітром весни.
Вітром правди і сили людської –
Силу ту не здолати в віках –
Нас даремно лякають війною,
Міць народу – в народних руках!
Нам не треба війни, не треба –
Ми за спокій і мир на Землі.
Щоб не коршаки в чистому небі.
А космічні пливли кораблі.

(М.Уманець)

День пам'яті і примирення

День пам'яті та примирення в Україні встановлено Указом президента, а також Законом України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років".День пам'яті та примирення присвячений пам'яті жертв Другої світової війни та примиренню між країнами-учасниками. Дні пам'яті відзначаються щорічно 8 і 9 травня починаючи з 2005 року.День пам'яті встановлено на честь подій 8 травня 1945 року. Тоді Антигітлерівська коаліція офіційно прийняла "Акт про беззастережну капітуляцію" Збройних сил нацистської Німеччини. Акт був підписаний ще 7 травня в Реймсі (Франція), однак ратифікований наступного дня в Берліні. З цієї нагоди 8 травня 1945 року в багатьох містах Європи та США були проведені багатолюдні святкування.В Україні відзначають День пам'яті і примирення в річницю капітуляції нацистської Німеччини - 8 травня. День пам'яті та примирення встановлений Указом президента України Петра Порошенка від 24 березня 2015 року, а також Законом України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років", який набрав чинності 21 травня 2015 року.
В Україні символом Дня пам'яті з 2014 року вважається червоний мак і гасло "1939-1945. Ніколи знову". Червоний мак, який символізує кривавий слід від кулі, вважається міжнародним символом пам'яті жертв усіх військових і цивільних збройних конфліктів.